26 лютого 2016 р.

17.02.2016р. в дошкільному навчальному закладі №4 «Ластівка» пройшли загальні батьківські збори з проблеми взаємодії дошкільного закладу і сімї в формуванні особистості дитини. На засіданні були присутні  вчителі початкових класів  НВК №7 Рудь Олена Анатоліївна та Кушик Олена Володимирівна. Вони виступили з доповіддю щодо особливостей сучасного навчання дітей в умовах чотирирічної початкової школи, надали рекомендації стосовно підготовки дитини до навчання у школі, відповіли на питання батьків. Завідувач ДНЗ №4 Соловйова Н.В. виступила із звітом    з питань статутної діяльності ДНЗ,висловила подяку родинам вихованців. Зміст роботи засідання був націлений на розкриття проблем:
-  організації харчування в умовах дошкільної установи і сім’ї (старша медична сестра Мамедова Т.В.)
-  психологічних компонентів готовності старших дошкільників до навчання у школі (практичний психолог Краснова О.В.)
- формування мовних навичок в старшому дошкільному віці (вчитель –логопед Давидчук Ю.О.)
- створення умов для розвитку самостійності в умовах сімї та дошкільної установи(вихователь – методист Бабенко О.О.)
Під керівництвом музичного керівника Березіної Т.О. діти старшої та старшої логопедичної групи Токарєва Маша, Ломакін Міша, Криворучкін Слава,Зелена Каріна, Нікіфоренко Коля, Кірієнко Даша, Самусєва Аліна, Нековаль Поліна.

У заключній частині засідання батьки мали можливість задати питання та отримати  відповіді з проблем виховання і навчання дітей в дошкільному віці.











18 лютого 2016 р.

Дитина четвертого року життя: психологічний портрет
На четвертому році життя у дітей продовжують розвиватися психічні функції, зростають фізичні можливості, показники зросту. Продовжується інтенсивний розвиток структури та функцій головного мозку. Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість. Більш різноманітними та координованими стають рухи.
З 3–4 років відбуваються суттєві зміни в характері та змісті діяльності дитини, у розвитку окремих психічних процесів, у взаєминах з навколишніми. Найважливішим досягненням цього віку стає те, що дії дитини набувають навмисного характеру. У різних видах діяльності – грі, малюванні, конструюванні, а також у повсякденній поведінці діти починають діяти відповідно до раніше визначеної мети. Хоча, через нестійкість уваги, ця мета може «губитися», дитина швидко відволікається, залишаючи одну справу заради іншої.
Розвивається сюжетно-рольова гра. У ній дитина бере на себе певні ролі та підкоряє їм свою поведінку. У цьому проявляється інтерес та прагнення до пізнання світу. Спільні ігри дітей починають переважати над індивідуальними та іграми поруч. Однак достатньої узгодженості між учасниками такої гри ще немає. Та й тривалість цих ігор незначна.
У зображувальній діяльності та конструюванні діти переходять до навмисного зображення предметів, хоча способи реалізації їхнього наміру ще недосконалі. У малюванні можливості дитини починають визначатися графічними образами-уявленнями про те, який вигляд повинен мати зображуваний предмет на папері. Поступово кількість графічних образів зростає, відповідно, розширюється й діапазон предметів, які може зобразити дитина.
У грі, малюванні, конструюванні відбувається знайомство дитини з властивостями предметів, розвивається її сприйняття, мислення, уява. Трирічна дитина здатна вже не тільки враховувати властивості предметів, а й засвоювати деякі загальноприйняті уявлення про різновиди цих властивостей – сенсорні еталони (форми, величини, кольору тощо). Вони стають взірцями, мірками, з якими зіставляються особливості предметів, які сприймає дитина.
Домінантною формою мислення в цьому віці стає наочно-образне мислення. Дитина стає здатною не тільки об’єднувати предмети за зовнішніми властивостями (форма, колір, величина), а й засвоює загальноприйняті уявлення про групи предметів (одяг, посуд, меблі). В основі цих уявлень лежить не виділення загальних та суттєвих ознак предметів, а об’єднання предметів у загальну ситуацію або за загальним призначенням.
Різко зростає допитливість дітей. Особливо їх цікавлять причини явищ: питання про причину починають переважати.
У цьому віці відбуваються суттєві зміни у розвитку мовлення. Значно збільшується запас слів, з’являються елементарні види суджень про навколишнє. Вони виражаються у досить розгорнутих висловлюваннях.
У дітей підвищується сприйнятливість художніх творів, деяких елементів художньої форми – ритму, рими. Діти розрізняють поезію та прозу, у них зростає інтерес до слухання казок та віршів, посилюється прагнення наслідувати мовленнєві інтонації дорослого.
Діти четвертого року життя емоційно відгукуються на музику. Вони розрізняють контрастний настрій музичних творів (веселий, спокійний), впізнають знайомі пісні та п’єси, називають їх. Діти розрізняють висоту звуків у межах сексти, тембри музичних інструментів (високий, середній та низький регістри). На четвертому році життя діти добре підлаштовуються до голосу педагога, починають співати протяжно. Вони можуть передати у рухах ритм ходьби та бігу, яскраві динамічні та темпові зміни, п’єсу з двох різних частин.
Досягнення у психічному розвитку дитини (особливо оволодіння навмисними діями) створюють сприятливі умови для суттєвих зрушень у характері навчання. З’являється можливість перейти від форм навчання, заснованих на наслідуванні, до форм, у яких дорослий в ігровій формі організує самостійні дії дітей, спрямовані на виконання певного завдання.
Незважаючи на зростання самостійності дітей, роль дорослого у їхньому житті значна. Основні спонукання до спілкування з дорослим у дітей починають переходити з чисто практичної площини (спільне виконання дій) у пізнавальну. Дорослий починає виступати джерелом різноманітних відомостей про навколишній світ. Діти виявляють підвищену чутливість до тону, настрою, ставлення до себе з боку інших людей. Вони легко переймають емоційний стан дорослих та однолітків.